Сьогодні ми розповімо про натуральну черепицю та шифер. Матеріали ці зовсім несхожі один на одного, але все ж таки є одне, що їх об’єднує — вони виробляються з природних компонентів: глини, піску, азбесту.
Що робить вулиці старовинних європейських міст особливо яскравими та ошатними? Здається, будь-яка людина погодиться: своїм шармом вони багато в чому завдячують черепичним дахам. Керамічна черепиця відома з давнини, в Європі її використовували ще до нашої ери. Але й донині вона залишається самим, мабуть, престижним покрівельним матеріалом. Втім і досить дорогим. При цьому дорогий і сам матеріал, недешево обійдуться і роботи з його встановлення.
Однак гра коштує свічок — черепичний дах здатний прослужити сто років і більше, не вимагаючи спеціального обслуговування. Причому з роками колір черепичної покрівлі стає більш насиченим і красивішим. Виготовляється керамічна черепиця з глиняної маси шляхом формування, сушіння та випалу при температурі вище 1000 градусів. При цьому використовується глина зі значним вмістом оксидів заліза, завдяки яким при випаленні черепичні цегли набувають свого неповторного червоно-коричневого кольору. На лицьову сторону черепиці може бути нанесена глазур – блискуча кольорова захисна плівка. У продажі можна зустріти черепичні вироби (черепички) різної форми та маси.
Іншим різновидом натуральної черепиці є цементно-піщана (або, як її ще називають, бетонна). Вона виходить пресуванням під високим тиском із суміші портландцементу, піску та води з додаванням лугостійкого цементу. І має одну цікаву властивість — набирає міцність у процесі експлуатації.
Достоїнств у покрівлі з натуральної черепиці маса. Крім краси та довговічності, це міцність, вогнестійкість, хороша тепло- та звукоізоляція, стійкість до впливу агресивних середовищ, а сама по собі натуральна черепиця – екологічно чистий продукт. До того ж черепична покрівля добре пристосовується до деформацій, спричинених осіданням будівлі та іншими зовнішніми впливами, оскільки черепички кріпляться до решетування одним краєм і окремі частини покрівлі мають деяку свободу переміщення відносно один одного.